Вернигородоцька сільська бібліотека неодноразово проводить у інтернет-центрі бібліотечні уроки, надає консультації, інформаційні довідки. І сьогодні в бібліотеку завітали учні 2 класу місцевої школи на чолі з вчителем Коновалюк Л. М. на бібліотечний урок "Пошук книги у бібліотеці. Пошук книг за допомогою інтернету". Користувачі бібліотеки подорожували по книжкових полицях, знайомилися з корисними інтернет- сайтами для пошуку, читання або скачування потрібних книг для навчання та слухали он-лайн розповідь про книги їхнього однолітка.
БІБЛІОТЕЧНА крамниця новин
вівторок, 25 жовтня 2016 р.
ВЕЛИКИЙ УКРАЇНЕЦЬ.
Літературно-музична композиція "Великий українець", присвячена 150-річчю від дня народження М. Грушевського, поєднала у Вернигородоцькій сільській бібліотеці поціновувачів життя і творчості великого українця. Учні 4,6 класів, вчителі історії (Москалюк І. І), літератури (Жвава В. В), взяли участь у подорожі життєвим шляхом Першого Президента України, переглянули документальний фільм про М. Грушевського, ознайомилися з літературою сільської бібліотеки, присвяченою життю і діяльності М. Грушевського, його творами.
середа, 21 вересня 2016 р.
ЧАСТИНКА МОЄЇ ДУШІ - РІДНЕ СЕЛО.
21вересня, щороку, жителі села Вернигородок Козятинського району, традиційно святкують День села.
Історія нашого села розпочинається з глибокої давнини...
За переказами с. Вернигородок походить від коваля Вернигори, який поселився у селі перший після скинення татаро-монгольської навали. Приїхав Вернигора з села Семенівна, яке знаходиться під м. Бердичевом. Як розповідають, селу Верни городку більше 400 років. Житель села Цьох Іван Степанович згадував, що ще в 1910 році йому приходилось спостерігати на кладовищі старовинний кам’яний пам’ятник (хрест), на якому був висічений 1609 рік.
Старожили розповідали, що на межі села Іванковець і села Верни городка було село Чернички. Під час епідемії холери всі люди вимерли, а деякі розбіглися. На території села залишилося жити дві жінки.
Також ходять перекази, що через наше село проходив великий трактовий шлях з м. Одеси на Москву, по якому їздили купці. Є така легенда: «Розповідають, що колись цим шляхом їхали купці з Одеси на Москву. Вони везли дорогоцінні речі, золото (зокрема Золотий хрест до собору та інше). За купцями була погоня. Щоб утекти від грабіжників купці звернули в ліс. Всі дорогоцінності вони закопали в лісі біля Бесарабової греблі. Купці зробили план-карту місцевості, де вони заховали скарб. На карті було написано: «Окоп и Перекоп возле Цезарського луга под осиков, в конце тени месяца в 12 часов ночи». З цих трьох купців в живих залишився один, а двоє загинули від грабіжників. Цей купець втратив зір, не мав коштів добратися до Москви і був змушений просити милостиню. За скарб він нікому не признавався, бо всі втрьох дали клятву. За переказами карта була знайдена в церкві с. Білопілля, між церковними книгами. Знайшов її чоловік з Білопілля і приходив у с. Вернигородок до Цьох Степана, так як були вони родичі по жінці. Вони вдвох взялися шукати того місця, де був схований скарб, але знайти його було неможливо, бо осики там не було, а всі інші прикмети нічого не дали...
Легенди відійшли у минуле, село розбудувалося та зустрічає всіх гостинно і щиро.
Пам'ятна дошка односельчанам, які загинули захищаючи Україну у АТО.
Новозбудована церква Різдва Пресвятої Богородиці, відкрита у 2015 році.
Сільська школа І - ІІІ ступенів.
Офіс СТОВ "Вернигородоцьке"
Дитсадок "Колосок"
Будинок культури.
Фрагмент сільськоі хати у сільській бібліотеці.
В парку відпочинку.
Пам'ятник односельчанам, загиблим під час Голодомору 1932-1933років.
Оновлена криниця в селі Вернигородок, біля церкви - 2015 рік.
У серпні 2016 року село Вернигородок було нагороджене за отримане І місце в районному конкурсі "Населений пункт найкращого благоустрою". Ми любимо і пишаємося своїм краєм!
Історія нашого села розпочинається з глибокої давнини...
За переказами с. Вернигородок походить від коваля Вернигори, який поселився у селі перший після скинення татаро-монгольської навали. Приїхав Вернигора з села Семенівна, яке знаходиться під м. Бердичевом. Як розповідають, селу Верни городку більше 400 років. Житель села Цьох Іван Степанович згадував, що ще в 1910 році йому приходилось спостерігати на кладовищі старовинний кам’яний пам’ятник (хрест), на якому був висічений 1609 рік.
Старожили розповідали, що на межі села Іванковець і села Верни городка було село Чернички. Під час епідемії холери всі люди вимерли, а деякі розбіглися. На території села залишилося жити дві жінки.
Також ходять перекази, що через наше село проходив великий трактовий шлях з м. Одеси на Москву, по якому їздили купці. Є така легенда: «Розповідають, що колись цим шляхом їхали купці з Одеси на Москву. Вони везли дорогоцінні речі, золото (зокрема Золотий хрест до собору та інше). За купцями була погоня. Щоб утекти від грабіжників купці звернули в ліс. Всі дорогоцінності вони закопали в лісі біля Бесарабової греблі. Купці зробили план-карту місцевості, де вони заховали скарб. На карті було написано: «Окоп и Перекоп возле Цезарського луга под осиков, в конце тени месяца в 12 часов ночи». З цих трьох купців в живих залишився один, а двоє загинули від грабіжників. Цей купець втратив зір, не мав коштів добратися до Москви і був змушений просити милостиню. За скарб він нікому не признавався, бо всі втрьох дали клятву. За переказами карта була знайдена в церкві с. Білопілля, між церковними книгами. Знайшов її чоловік з Білопілля і приходив у с. Вернигородок до Цьох Степана, так як були вони родичі по жінці. Вони вдвох взялися шукати того місця, де був схований скарб, але знайти його було неможливо, бо осики там не було, а всі інші прикмети нічого не дали...
Легенди відійшли у минуле, село розбудувалося та зустрічає всіх гостинно і щиро.
Пам'ятна дошка односельчанам, які загинули захищаючи Україну у АТО.
Новозбудована церква Різдва Пресвятої Богородиці, відкрита у 2015 році.
Сільська школа І - ІІІ ступенів.
Офіс СТОВ "Вернигородоцьке"
Дитсадок "Колосок"
Будинок культури.
Фрагмент сільськоі хати у сільській бібліотеці.
В парку відпочинку.
Пам'ятник односельчанам, загиблим під час Голодомору 1932-1933років.
Оновлена криниця в селі Вернигородок, біля церкви - 2015 рік.
У серпні 2016 року село Вернигородок було нагороджене за отримане І місце в районному конкурсі "Населений пункт найкращого благоустрою". Ми любимо і пишаємося своїм краєм!
четвер, 25 серпня 2016 р.
СВЯТКУЮЧИ 25-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Вернигородоцька сільська бібліотека взяла участь у красивому, світлому та величному святі, присвяченому 25 річниці Незалежності України. Дійство відбувалося у с. Білопілля Козятинського району, біля музею хліба, 19 серпня 2016 року і запам'ятається всім присутнім святковою атмосферою,запашними короваями та хлібами, прекрасними піснями, найрізноманітнішими виробами талановитих майстрів, радісними усмішками та світлинами.
пʼятниця, 20 травня 2016 р.
ПОДОРОЖ КРАЇНАМИ ЄВРОПИ.
Цікавий літературно - музичний мікс "Подорож країнами Європи", присвячений Дню Європи, відбувся у Вернигородоцькій сільській бібліотеці. Читачі знайомилися з країнами Європи, національними костюмами,державними символами, звучала музика - "Полонез Огінського", Віденський вальс, музичні твори Швеції та Великобританії. Доповнила картину дійства вікторина - на знання творів письменників Франції, Німеччини,Голландії, Швеції. Найактивнішими учасниками були Антонюк Каріна, Берінда Вікторія, Савюк Назар та Стасенко Каміла.
четвер, 28 квітня 2016 р.
30-РІЧЧЮ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...
26 квітня 2016 року в приміщенні Будинку культури пройшов вечір-спогад "Чорнобиль- незагоєна рана України", присвячений 30-річчю Чорнобильської катастрофи. Основні організатори вечора - Вернигородоцька сільська бібліотека (бібліотекар - Миколайчук А. П.) та Будинок культури (Директор - Онофрійчук Н. В). При проведенні заходу активну участь брали учні 4,5 і7 класів (Тучак Таня, Ткачук Юля,Зичук Юра, Стасенко Каміла, Антонюк Каріна, Мартинюк Яна, Садова Анастасія).
Звучали спогади про ті трагічні дні квітня 1986 року, про евакуацію жителів, про забруднення радіаційними викидами навколишньої природи. Згадали поіменно ліквідаторів аварії на ЧАЕС, тих, хто ступив у нерівний двобій з радіактивною пожежею та собою закривши інших. Тих, хто занинули майже одразу. Вічна їм пам'ять!
Для присутніх на вечорі звучали пісні "Зона" у виконанні Лілії Сандулеси, "Чорнобильська зона" Тараса Петриненко, "На могилі моїй посадіть молоду яворину" у виконанні Степана Гіги, "Чорнобильська біда" у виконанні Наталії Май. Горіла свіча пам'яті.
Звучали спогади про ті трагічні дні квітня 1986 року, про евакуацію жителів, про забруднення радіаційними викидами навколишньої природи. Згадали поіменно ліквідаторів аварії на ЧАЕС, тих, хто ступив у нерівний двобій з радіактивною пожежею та собою закривши інших. Тих, хто занинули майже одразу. Вічна їм пам'ять!
Для присутніх на вечорі звучали пісні "Зона" у виконанні Лілії Сандулеси, "Чорнобильська зона" Тараса Петриненко, "На могилі моїй посадіть молоду яворину" у виконанні Степана Гіги, "Чорнобильська біда" у виконанні Наталії Май. Горіла свіча пам'яті.
Підписатися на:
Дописи (Atom)